Своїм досвідом переведення закладу середньої освіти з російської на українську мову навчання поділився Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи №210 у місті Київ, у програмі «Що далі» на каналі «Знай24»

«Коли стало відомо, що нам треба переходити з російської мови навчання на українську, велика частина дітей не зреагувала ніяк», - розповідає директор. Тим не менш, це не стосується всіх, довелося зіштовхнутися і з нерозумінням. Частина учнів та їхніх батьків виступили проти: вони ставили питання до керівництва школи про незахищеність своїх інтересів, писали скарги та заяви у правоохоронні органи. «Що я тільки про себе не чув… Що я знищую дітей…», - згадує Дмитро Ламза.

Сам він вважає своїм завданням пояснити, що перехід школи на іншу мову навчання аж ніяк нікого не пригнічує. Директор ділиться своїм досвідом з цього приводу.

Ми прибрали повне навчання на російській, - Ламза про зміну мови навчання у школі

«Ми прибрали повне навчання на російській», - розповідає Ламза. Якщо колись були класи з російською мовою навчання, то зараз вона вивчається лише як іноземна. Тобто можливість вивчати предмет залишилася, але змінився його статус.

Дмитро Ламза наголошує, що повністю забрати російську мову з його школи неможливо: багато учнів є переселенцями. «Якщо взяти особові справи дітей, то кожна перша – Донецьк, Луганськ, Крим. А я вважаю, що це частина нашої країни, яка потребує, щоб їх теж чули», - пояснює він.

У період переведення школи на українську мову навчання, згадує директор, відбулося 22 зустрічі з батьками. На зборах Дмитро Ламза намагався пояснити, що змінилася лише позиція держави та школи, але не ставлення до учнів. «Якою би вони мовою не хотіли спілкуватися, але вони наші, ми їх цінуємо і будемо цінувати», - зізнається він. Цей період був важким, але все вдалося.

Нагадуємо, Снєгирьов негативно оцінив закон про колаборантів.

Джерело