Резонансне затримання на хабарі та подальше звільнення першого заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського та згодом ще двох заступників міністра стало спусковим гачком для великих кадрових трансформацій в уряді. На все це наклався вихід журналістських розслідувань щодо можливих порушень при закупівлях для Міноборони та купівлі будинку на столичному Печерську заступником голови фракції «Слуга народу» Павлом Халімоном.

Президент Володимир Зеленський після низки гучних скандалів пообіцяв, що цей тиждень стане часом відповідних рішень, які вже підготовлені. Глава держави пообіцяв, що, окрім армійських закупівель продовольства, ці рішення стосуватимуться енергетики та відносин між центральною владою і регіонами. Останній напрям курував енергійний заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, який зібрав цілу колекцію «зашкварів». Тож прогнози про те, що він залишить Банкову, справдились. Слідом за Тимошенком пішли й декілька голів обладміністрацій, які орієнтувалися на нього: Дніпропетровської (Валентин Резніченко), Сумської (Дмитро Живицький), Запорізької (Олександр Старух), Херсонської (Ярослав Янушевич). Було звільнено також голову Київської ОДА Олексія Кулебу, але він займе місце Тимошенка в Офісі президента.

Після історії з закупівлями у відставку подав заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення. Заступника генпрокурора Олександра Симоненка було звільнено після того, як стало відомо про його новорічну відпустку під час війни в Іспанії. І, схоже, це тільки початок...

«Чорний список» міністрів. Хто піде на вівтар?

В Офісі президента сповнені рішучості і готові нарешті позбавитись міністрів, які не надто активно проявляють себе в нинішніх екстремальних умовах. Чистити урядові ряди на Банковій збирались ще в минулому році, замаскувавши це під анонсоване реформування Кабміну. Внаслідок нього декілька міністерств мали бути об’єднані. Так показово збиралися оптимізувати громіздкий державний апарат та ще й зекономити купу грошей на догоду західним донорам. Але все обмежилось злиттям Мінінфраструктури з Міністерством розвитку громад та територій під явне підвищення нового президентського фаворита Олександра Кубракова. Колишній міністр ліквідованого міністерства Олексій Чернишов очолив НАК «Нафтогаз».

Але початок 2023 році дає підстави провести в уряді ґрунтовніші зміни. У списку «на вихід»  звучать мінімум три прізвища міністрів плюс «в умі тримають» й тих, кого періодично хочуть звільнити, та з різних причин ніяк не доходять руки. Але якщо Кирила Тимошенка, голів ОДА та заступників міністрів звільнили одним розчерком пера, то для кожного міністра треба не тільки підготувати «електричний стілець» в парламенті (з голосуванням за відставку й опозиція допоможе), а й провести через зал кандидатуру його наступника.

Найбільш радикальним варіантом перезавантаження уряду, звісно, буде відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що автоматично веде до відставки всього Кабміну. Шмигалю з часів призначення пророкували роль тимчасового, але його довговічність тільки доводить правило, що нема нічого більш постійного, ніж тимчасове. Але тема десантування в будинок на Грушевського більш зрозумілої нашим міжнародним партнерам Оксани Маркарової, яка нині працює послом у США, перманентно піднімається.

Джерела в уряді схиляються до того, що такий кадровий свербіж пов’язаний з запланованим найближчим часом візитом до України голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйден та самітом Україна-ЄС, що має відбутися в Києві. Таким чином українська влада заздалегідь намагається справити позитивне враження на європейських партнерів свіжими незаплямованими кадрами.

«Главком» розбирався, хто з членів уряду є головним фігурантом «чорного списку» і за які саме гріхи може втратити посаду.

«Чорний список» міністрів. Хто піде на вівтар?
Павло Рябікін
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості
(призначений 4 листопада 2021 року)

Юрист-міжнародник за освітою Рябікін – приклад універсала, який стає у пригоді будь-якій владі. У його строкатій трудовій біографії – дві депутатські каденції в Верховній Раді, робота заступником міністра транспорту та зв’язку, заступником голови Київської міськдержадміністрації, керівником міжнародного аеропорту «Бориспіль» та Державної митної служби. Був у Рябікіна і дипломатичний досвід – менше року він працював послом України в Королівстві Данія.

Трохи більше року він очолює одне з найзагадковіших міністерств – з питань стратегічних галузей промисловості. У попередніх урядах подібна структура то ліквідовувалася за непотрібністю, то знову воскресала. Але в нинішніх умовах, коли велика частина промисловості просто стоїть через ракетні обстріли та руйнування інфраструктури, не до  реалізації великих планів щодо імпортозаміщення. Про те, що у відомстві справи завмерли, свідчить хоча б його офіційний сайт – його оновлення стосуються чого завгодно, тільки не діяльності міністерства. 

Малоефективне міністерство Рябікіна давно збиралися ліквідувати, об’єднавши його функції з Мінекономіки та Мінцифри. І зараз ця ідея наближається до реалізації. Рябікіну ж доведеться згадати свої таланти міжнародника – цього разу його відправляють послом не в комфортну тиху Данію, а в не надто дружний, але дуже важливий для України Китай. Де новому амбасадору, до того ж, доведеться підіймати роботу українського представництва майже з нуля – повноцінного посла в Піднебесній нема вже майже два роки після смерті від інфаркту Сергія Камишева. За інформацією «Главкома», агреман на Рябікіна був отриманий від китайської сторони ще минулого року.

«Чорний список» міністрів. Хто піде на вівтар?
Вадим Гутцайт
Міністр молоді та спорту
(призначений 4 березня 2020 року)

Міністерство молоді та спорту – ще одне серед тих, які планувалося скоротити минулого року. Хоча буквально три роки тому його тільки-но виокремили в окреме відомство, визнавши симбіоз з Мінкультом невдалим.

Нинішній очільник міністерства Вадим Гутцайт, якого багато критикували після суперечливих результатів українських спортсменів на Олімпіаді в Токіо, заздалегідь собі «підстелив соломки». Він балотувався на посаду голови Національного олімпійського комітету і з численними скандалами виграв ці вибори в олімпійського чемпіона, нардепа зі «Слуги народу» Жана Беленюка. Хоча головні посади у міністерстві та НОК виглядало як очевидний конфлікт інтересів, Гутцайт це заперечував, аргументуючи тим, що не приймав рішень щодо розпорядження бюджетними коштами.

Команда Беленюка, яка позиціонує себе генератором змін в українському спорті, закидала Гутцайту покровительство з боку багаторічного ексголови НОК Сергія Бубки та намагання законсервувати стару систему, де «рука руку миє». На знак протесту проти присутності у новому складі олімпійського комітету багатьох «людей з минулого» від членства у ньому відмовилась низка знакових для українського спорту персон. Але це не розвіяло сумнівів Гутцайта у власній правоті.

У разі ліквідації відомства постає питання – чи буде замість нього створене відповідне агентство або служба в системі уряду.

«Чорний список» міністрів. Хто піде на вівтар?
Микола Сольський
Міністр аграрної політики та продовольства
(призначений 24 березня 2022 року)

Після приходу до влади команди Зеленського Міністерство аграрної політики вже намагалися «сплавити» під дах Мінекономіки. Але згодом було вирішено, що сектор, який є головним рушієм українського експорту, не може лишитися без свого відомства. Керівником Мінагро наразі є колишній нардеп від «Слуги народу» Микола Сольський, який до цього керував профільним парламентським комітетом. Міністр – друг ексголови Офісу президента Андрія Богдана. Опала Богдана не відбилася на позиціях Сольського в президентській команді: йому явно «пішла у залік» плідна робота під час запровадження ринку землі і він навіть пішов на підвищення.

Але зараз майбутнє міністерства – у тумані. Його, як і міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, знову планують злити з Міністерством економіки. 

Сольський-міністр не потрапляв у гучні скандали. Серед питань, якими Мінагро опікується під час війни найбільше, – функціонування «зернового коридору», спрощення логістики для українського агроекспорту, фінансова допомога фермерам і

Джерело