За долю Михайла Діанова переживали тисячі українців, коли побачили на заводі пораненого чоловіка з апаратом зовнішньої фіксації, який продовжував вести боротьбу. Зараз він їсть омріяні еклери на волі після тривалого полону і ділиться спогадами про пережите з ТСН.
"Я оптимістичний оптиміст", - каже він під час інтерв'ю.
Про його посмішку світ дізнався завдяки світлині - азовець Дмитро Козацький на псевдо "Орест" зробив її під облоги "Азовсталі". Боєць Мішаня у драному кожусі, з кашлатою бородою, шпицями у пошкодженій руці і посміхається. "Як я вижив? В мене не попали", - твердить він.
Михайло на війні від 2015 року. До Маріуполя та полону він був гранатометником у приазовських степах, потім вже поранений потрапив на завод Ілліча та "Азовмаш", а вже звідти вдалося виїхати на "Азовсталь". Він воював однією лівою і найбільше не любив авіаудари по заводу.
"Очікується масовий авіаудар" і все ти стаєш між якимись суперперекриттями і це не летить винищувач чи штурмовик і кинув там бомбу, це летить ескадрилья бомбардувальників і бубубубубубу . Оця вся штука труситься, через вентиляцію входить пилюка і ми всі в масках були, дихати було неможливо", - розповідає про будні в "Азовсталі".
Він виконав наказ вижити, здавшись до полону. "В Оленівці жах був, це концтабір", - каже боєць.
До звільнення з Оленівки його вивозили лише раз, аби зняти апарат зовнішньої фіксації. "Мені апарат знімали плоскогубцями, без наркозу, "ти ж морпіх, давай, терпи", один тримав за плече, а другий знімав мені апарат. Терпів, де я мав дітися. Рука була пошкоджена капітально, я гнив повністю", - розказує Михайло.
Зараз у його руці не вистачає 4 сантиметри кістки. Ортез для своєї понівеченої кінцівки морпіх зробив сам і не дозволяє лікарям щось змінити.
На його обличчі ще лишилися сліди від скотча, його наліпили ще в Оленівці, а зняли, лише коли він почув: "Хлопці, Слава Україні! Огогогого. Був український прапор, хотів заплакати, але сліз не було", - ділиться військовий.
Михайло упевнений, йому обов'язково відновлять руку і він знову буде грати на музичних інструментах. У мирному житті він був музикантом, в Тернополі мав свій гурт і найбільше любив грати на басгітарі. А ще він мріє про рибалку та про те, як почне працювати, відкрити свою майстерню по металу.
Що дивує Діанова після повернення з полону - це те що він став дуже популярним. Тож зараз має нову мрію. "Я хочу просто пройтись Києвом, аби мене ніхто не чіпав, зайти в магазин і купити недуже потрібну мені річ, я збирав давно гроші, аби купити собі якусь дрібничку, побавитись дві години може і поставити на полиці, бо я її купив", - розповідає Михайло.
Читайте також:
Дніпряни залишилися майже без міських автобусів після нічного обстрілу депо
У Миколаєві ракета прошила житлову багатоповерхівку: мешканці діляться дивовижними історіями порятунку
"Вони залишилися там назавжди": свідки ракетного удару по автоколоні розповіли жахаючі подробиці
Джерело
