Українок, які шукають в Польщі роботу, запрошують заробляти секс-послугами. Ukrayina.pl провела невелике розслідування, щоб з’ясувати деталі такої “праці”.

Українок у Польщі заманюють у проституцію. Хто організатор – українці, росіяни чи поляки

Європейські правозахисні організації кажуть, що в Польщі на українських жінок, які прибули сюди через війну, чатує загроза стати жертвою торгівлі людьми, трудової та сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва. Це не чергова заява про “стурбованість” цивілізованих держав долею українців. Це реалії, з якими зіштовхуються українки сьогодні, пише Ukrayina.pl.

Історії, які ви прочитаєте в цьому тексті, – про абсолютну зневагу та презирство до українок, які через війну опинились у Польщі. Про приниження заради збагачення. Про те, як з українських жінок роблять товар на ринку сексуальних послуг.

Робота в Польщі: шукають працівниць “приємної зовнішності”

Досліджуючи можливості працевлаштування для українців-біженців, Фейсбуці я натрапила на підозріле оголошення про пошук працівниць у Варшаві. Серед вимог тут були не ті, які зазвичай вказують роботодавці: досвід роботи, володіння іноземними мовами, софт- і хард-навички… У цьому оголошенні вимогою була лише “приємна зовнішність”. При цьому потенційних працівниць запевнили, що заробітна плата буде високою.

“Варшава. Требуются девушки приятной внешности на работу или подработку. Поможем с доездом в Варшаву. Высокая заработная плата. Оплата в конце дня. Все детали по телефону viber +48573098674 с вами на связи 24/7”.

Авторка поста – користувачка з ім’ям Наталия Белова. Очевидно, акаунт фейковий, адже на сторінці немає жодної активності. А на аватарці – фото жінки у масці, які зазвичай продають у секс-шопах.

Я вирішила відгукнутися на це оголошення, аби дізнатися деталі.

/storage/2022/05/17/image/md_02j0_z28457350q.jpeg

“Это интим-салон”

Пишу на вайбер цій “роботодавиці”. Розповідаю історію, що начебто приїхала у березні з України до Польщі, живу в маленькому містечку, де вкрай важко знайти роботу, отож хотіла би переїхати до Варшави і тут працевлаштуватися. Користувачка на ім’я Лена відповідає відверто і коротко:

“Это интим-салон. Если интересно, расскажу детали”, – пише вона.

Ще й як цікаво! У католицькій країні Європейського Союзу, де отримання прибутку від проституції є незаконним, мені пропонують стати повією. Питаю про вимоги, оплату.

“250 [злотих] час. Половина ваша. Оплата в конце дня, – пише Лена і додає: – Сначало нужно увидеть вашу фигуру”.

Я ще запитую про деякі деталі, але Лена не відповідає – вочевидь, чекає на фото моєї фігури. Раптом же не підійду?

Надсилаю фотографію моєї колеги (з її дозволу, звісно), де вона одягнена в світлий светр, джинси. Світлину ми обрізали так, щоб не було видно обличчя. І це не стало проблемою: обличчя “працівниці” Лену не цікавлять, лише параметри тіла.

Кілька хвилин – і кандидатуру схвалено. Лена нарешті відповідає на мої запитання, зокрема про те, що саме потрібно робити.

“Предоставление интим-услуг клиенту, – пише Лена і додає: – Сек……”.

Чому жінка не боїться писати про інтим-послуги, але боїться вжити слово “секс” – зрозуміти важко.

“3-4 клиента в день. Вчера девочка заработала 650 [злотих]”, – пише Лена.

“Чи треба якусь угоду підписувати?” – запитую.

“Нет, ничего не подписываете”, – отримую відповідь.

Повії у Польщі: до кольору, до вибору

Я пишу Лені про те, що хвилююся за свою репутацію. Мовляв, раптом родичі чи знайомі дізнаються, чим я заробляю у Польщі? Тож запитую, чи буде інформація про мене оприлюднена десь на онлайн-ресурсах.

“Ваши фото на сайтах будут без лица, – пише Лена. – Зайдите на сайт [ми не вказуємо назву цього ресурсу, щоб не рекламувати нелегальний секс-бізнес]. И посмотрите как там девочки выглядят”.

Що ж, поглянемо.

Сайт переповнений еротичними фотографіями жінок у сексуальних позах. Частина з них – в нижній білизні, частина – зовсім без одягу. Обличчя і справді замальовані, як казала Лена.

Мене вражає те, що на цьому сайті є так званий фільтр, як от на сайтах з продажу побутової техніки чи одягу. Жіночі тіла тут – справжній товар.

Можна підібрати собі жінку (чи то пак просто жіноче тіло) за регіоном, віком (від 18 до 46 років), вагою, розміром бюсту і тим, чи груди натуральні чи штучні. Є можливість обрати зріст, колір очей та волосся, те, чи буде на тілі татуаж, пірсинг чи ні. Також – мову, якою має спілкуватися жінка. Наприклад, тут є пункт “Я говорю на русском”. Якщо обрати його, то сайт пропонує чимало фотографій жінок з іменами, популярними в Україні…

Запрошуємо на співбесіду!

Моя розмова з Леною продовжується. Запитую, куди і коли приїжджати у Варшаву, але Лена просить для остаточного затвердження моєї кандидатури фото в трусах і бюстгальтері.

Я пропоную надати своє фото у білизні вже після приїзду у варшавський “офіс”. Але Лена дає зрозуміти, що це не підходить. І пише: “Зараз”.

Тут пропоную зупинитися і звернути увагу на особу Лени. Очевидно, звати її інакше – навряд, чи хтось би реєструвався, пропонуючи такі послуги, під своїм ім’ям. Може це взагалі не жінка, а чоловік. Єдине, в чому я впевнена на 99 відсотків, – це людина з України. Це видає її недосконала російська: у її коротких повідомленнях були слова “зараз”, а не російське “сейчас”, а також “выплачую” за аналогом українського “виплачую” замість російського “выплачиваю”. Навіщо ця людина спілкується російською, якщо я пишу українською? Може, її керівники – з Росії, і хочуть контролювати переписки?..

Ну але повернімося до головної теми. Отже, фото потрібне зараз. Разом з колегою знаходжу в інтернеті любительське фото жінки у білизні, де не видно її обличчя. Робимо декілька технічних маніпуляцій зі світлиною, які дозволяють видозмінити її – на випадок, якщо Лена захоче перевірити фотографію через Гугл.

Надсилаю фото. Знову кілька хвилин тиші — і цей етап влаштування в інтим-салон теж пройдено!

Далі мене запрошують на особисту співбесіду в “офісі” у Варшаві за адресою вулиця Новоліпкі, 27 (Nowolipki 27), номера офісу не вказали. Час – 21.00.

Перевіряю адресу на Гугл-мап. Nowolipki 27 – це типовий 5-поверховий будинок 50-х років. Всього за три кілометри від самісінького центру Варшави…

До речі, моя знайома Ірина теж написала Лені. За її легендою, вона шукає роботу для подруги, яка зараз в Україні, але планує приїхати до Варшави. Лена пообіцяла допомогти з транспортом і навіть підшукати житло…

Веб-моделінг: тут теж шукають українок

Українкам пропонують і роботу у сфері веб-моделінгу. Знаходжу оголошення від користувачки Діанка Орлова у фейсбук-групі:

“Велика компанія набирає відповідальних співробітників (дівчата 18-45 років), які зацікавлені у високих доходах. Обов’язки: спілкування в онлайн-чаті знайомств з відвідувачами сайту. Підтримання активності. Високий дохід. Щотижневі виплати. Вільний графік. Теми розмов ви обираєте самі. Знання англійської мови буде плюсом, але не є обов’язковою. Навчання і реєстрація — безплатно, 0 вкладів і ризиків. Перші гроші ти отримаєш вже на 3 день роботи, у вигляді бонусу для новеньких. Якщо готова змінити своє життя — напиши мені!”

Очевидно, охочих українок у Польщі змінити своє життя, особливо в час війни, – немало. Але які реалії такої роботи?

Зоряна (прізвище дівчини не називаємо з міркувань етичності) колись сама клюнула на таке оголошення. Вона каже, що це робота у сфері вебкам-моделінгу.

“Я погодилася на цю роботу, бо спочатку мені пояснили, що потрібно просто привітно спілкуватися у відеочаті на різні теми з чоловіками. Оплата – похвилинна, – говорить українка. – А потім виявилося, що я повинна роздягатися перед камерою. Також мені сказали надіслати свої фото, де я оголена. Після цього я відмовилась…”

В іншій фейсбук-групі знаходжу подібне оголошення від користувача Марина Коноплева: “Оплата від 2000 доларів на руки. Потрібні дівчата 18-27 років з приємною зовнішністю. Робота в сфері стримінгу (частково блогінгу). Знання польської не вимагаємо, англійської — не обов’язково, але буде перевагою. Надаємо добру квартиру для проживання. В перспективі — отримання польського громадянства, якщо будете добре працювати!”. Ймовірно, тут теж йдеться про вебкам-моделінг.

А ось пропозиція реального інтиму за гроші. “Пропоную безкоштовно вільну кімнату у своїй квартирі дівчині з України, яка втекла від війни”, – пише чоловік в оголошенні у Фейсбуці. Начебто все гаразд. Але. У коментарях він додає, що 40 злотих грошової виплати від польського уряду (тим, хто приймає біженців з України) віддасть цій дівчинці, бо очікує від неї… інтиму.

Робота в Польщі: приниження заради збагачення

Раніше онлайн-сервіс для українців у Польщі Ukrayina.pl писав про те, з якими ризиками зіштовхуються українські жінки, які тікають від війни до Польщі. Спікерка Amnesty International Україна Катерина Мітєва тоді розповіла про випадок, як на залізничному вокзалі Любліна невідома жінка пропонувала українським біженкам гроші, якщо вони віддадуть їй свої паспорти. Також було зафіксовано випадки, коли чоловіки в Польщі підходили до українських біженок і пропонували їм транспорт та житло, а на відмову – агр

Джерело