16 вересня 2014 року український парламент розглядав доленосний законопроєкт про очищення влади. Емоції та нерви – на межі. У якийсь момент тодішній спікер Олександр Турчинов не витримує та виголошує: «Не вийдемо з зали, поки не проголосуємо, закрийте двері». Врешті знайшовся потрібний 231 голос на ухвалення люстраційного закону.

Від тих подій минуло сім років. За цей час в Україні було люстровано близько п’яти тисяч осіб із пів мільйона держслужбовців. Менше тисячі люстрованих оскаржили це рішення у судах. Такі цифри «Главкому» повідомила ексдиректорка департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

Але, те, що в останні роки відбувається у судах, чимось нагадує «обнулення» ситуації. І цей процес лише набирає обертів. За даними «Главкома», протягом 2021 року спостерігається активне списання десятків мільйонів бюджетних грошей за рішеннями судів, які виграли люстровані посадовці часів Януковича. Наприклад, в Офісі генерального прокурора озвучили приголомшливі цифри: лише за 10 місяців поточного року органи прокуратури мають виплатити 262 млн грн за рішенням судів!

Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі
Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі

(для перегляду натисніть на зображення)

Люстрували, а зв’язку з Януковичем не знайшли…

Отже, ті, кого після Революції гідності оголосили посіпаками Януковича, тепер пішли в контратаку та масово перемагають у судах. Підстава для реваншу тривіальна: довести їхню персональну відповідальність, пов’язану з узурпацією влади четвертим президентом України, у судах не вдалося. Окрім узурпації, закон про люстрацію забороняє працювати на держслужбі тим особам, котрі підривали національні безпеку і оборону або порушували права та свободи людини. До «чорного списку» потрапили топчиновники, а також посадовці, котрі займали державні посади з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року.

Як люстрували і що з цього вийшло, покажемо саме на прикладі прокуратури. 23 жовтня 2014 року тодішній генпрокурор Віталій Ярема звільнив старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави генеральної прокуратури Юрія Цимбала. До нього застосували закон про очищення влади. У часи Януковича Цимбал очолював управління міжнародного права та європейської інтеграції генеральної прокуратури України, а також рік перебував на посаді заступника прокурора Севастополя.

Окружний адміністративний суд Києва понад шість років вивчав справу люстрованого прокурора та виніс вердикт: Офіс генпрокурора (так по-новому з січня 2020 року називається стара генпрокуратура) не надав доказів, що Цимбал сприяв узурпації влади Януковича. До того ж Феміда використала рішення Європейського суду з прав людини у справі «Полях та інші проти України», де сказано, що під час люстрації заявників було порушено статтю 8 Конвенції захисту прав людини та основних свобод.

Окремим абзацом варто зазначити про компенсацію, яку Україна заплатила (коштом платників податків) пану Поляху та іще чотирьом особам, котрі перемогли у Європейському суді. Всього €27,7 тис. (€5 тис. відшкодування моральної шкоди кожному з п’яти заявників плюс €500 першому заявнику та решті – по €300 компенсації судових витрат).

Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі

(для перегляду натисніть на зображення)

З огляду на рішення Європейського суду українській Феміді нічого не залишалося, як скасувати наказ ексгенпрокурора та поновити Цимбала на займаній посаді.

«Вишенькою на торті» в цій історії стала сума компенсації за вимушений прогул. 13 серпня цього року Офіс генпрокурора під керуванням Ірини Венедіктової перерахував Юрія Цимбалу 3,55 млн грн компенсації.


Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі

Відомості з відкритих даних

Значні суми з бюджету одержали й інші люстровані експрокурори: Віктор Кокошко – 1,07 млн грн, Олексій Денисюк – 1,35 млн грн, Петро Шаганенко – 1,95 млн грн, Петро Шишко – 1,99 млн грн, Валентин Твердохліб – 2,05 млн грн, Григорій Титарчук – 2,06 млн грн, Сергій Прокопенко – 3,24 млн грн.



За збігом обставин до когорти люстрованих потрапила й «права рука» колишнього генпрокурора Віталія Яреми, його перший заступник Микола Голомша. Він відомий тим, що після Помаранчевої революції на посаді заступника генпрокурора курував розслідування загибелі лідера Народного руху В’ячеслава Чорновола, загадкової смерті легендарного композитора Володимира Івасюка, вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.


Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі
Микола Голомша вважає, що восени 2014 року його цинічно люстрували разом із командою Януковича. Фото: Главком

«Восени 2014 року мене цинічно люстрували разом із командою Януковича. Усе це я називаю помстою експрезидента Петра Порошенка. Свого часу у 2006 році, бувши заступником генпрокурора, я вів кримінальне провадження за фактами корупції у вищих ешелонах влади, внаслідок чого тоді Петро Олексійович позбувся крісла секретаря Ради нацбезпеки і оборони», – пояснює Голомша у коментарі «Главкому». Експрокурор переконаний: якби цей закон правильно виконували, то він не потрапив би під люстрацію.

«Віталій Ярема звільнив без жодних аргументів, прикрившись законом про очищення влади. Це все одно що звільнити за законом про охорону природи. Після чого поширилася практика люструвати посадовців без застосування індивідуального підходу. Між іншим, у рішенні суду було вказано про відсутність доказів (що саме я вчиняв певні дії на користь Януковича), а тим паче моєї причетності до узурпації влади тодішнього президента. На мою думку, головною помилкою закону про люстрацію є те, що він написаний не в Україні. Адже коли готувався відповідний проєкт закону (його мені показали представники ВО «Свобода»), він передбачав верховенство права та був спрямований на звільнення істинних прибічників режиму Віктора Януковича. Те, що у підсумку прийняв парламент, послабило національну безпеку держави. Одним махом усіх посадовців, котрі працювали протягом 2010–2013 років, було звільнено. І що найголовніше – на вулиці викинули професіоналів, котрі не мали жодного стосунку до режиму Януковича. Бо професіонал росте, отримуючи досвід і посади, попри те, хто керує країною», – наголосив ексзаступник генпрокурора.

Водночас Голомша зізнався, що не відчув морального задоволення від одержаної компенсації. Держава виплатила йому понад 2 млн грн, віднявши з них 435 тис. грн на податок з доходів. Додав, що частину з цих коштів віддав на благодійність.

Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі

«У грудні 2019 року генпрокурор Руслан Рябошапка поновив мене на посаді. Проте я відразу звільнився за власним бажанням. Розумів, що там, де тебе не хочуть бачити, – там мене немає», – резюмував він.

Ще одна цікава історія повернення колишнього топпрокурора у Руслана Мартиненка. Його Революція гідності піднесла до статусу прокурора Хмельницької області, а потім… люструвала. Мартиненка звільнили за роботу на посаді першого заступника прокурора Хмельницької області у 2012–2014 роках.


Повстання люстрованих. Як колишні прокурори помстилися державі
Руслана М

Джерело


Схожі статті