Володимир Путін може відкорковувати шампанське. Вже у середу, 21 липня, Сполучені Штати та Німеччина можуть офіційно оголосити подробиці їхньої великої угоди щодо "Північного потоку-2". Про це повідомила The Wall Street Journal. Видання пише, що Вашингтон відмовиться від санкцій щодо російського газогону в обмін на німецькі інвестиції в енергетичний сектор України та дипломатичну допомогу Києву (вочевидь у врегулюванні війни на Донбасі).

На тлі цієї big deal (великої угоди з англ.), до якої в Офісі президента України явно не були готові, американці переносять перший візит Володимира Зеленського до Сполучених Штатів. Поки що з кінця липня на початок-середину серпня. Це особисте рішення адміністрації Джо Байдена.

По-перше, там досі точиться запекла суперечка між прихильниками чергового "перезавантаження" (прощення) з Росією та більш жорсткого курсу. Напевно тому і посунули дату візиту українського президента до США, бо остаточного рішення ще немає.

"Північний потік-2": Байден та Меркель уклали угоду за спиною України, закликаючи Зеленського сидіти тихо

По-друге, у Байдена хочуть дочекатися, поки Конгрес піде на канікули, щоб українська делегація не зустрілася з конгресменами та сенаторами, де могла б постати тема "Північного потоку-2", збільшення військової допомоги та надання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).

ТСН.ua розбирався, про що американці та німці домовилися за спиною України.  

У понеділок, 19 липня, пізно ввечері видання Reuters, посилаючись на свої джерела, повідомило, що днями Вашингтон та Берлін розкриють карти про домовленості щодо "Північного потоку-2". Незабаром після цього Сполучені Штати повідомили, що до Києва 20-21 липня, говорити зокрема про російсько-німецький газогін, їде радник Держдепу Дерек Шолле. Все це відбувається після останнього на посаді вояжу до США канцлерки Німеччини Ангели Меркель у п’ятницю, 16 липня.

"Коли я став президентом, газопровід було завершено на 90%, і введення санкцій не мало сенсу". Так Джо Байден прокоментував виведення з-під санкцій (а не введення нових) швейцарської компанії Nord Stream AG, яка відповідає за будівництво "Північного потоку-2", та її керівника. Проте, і за Дональда Трампа трубопровід не був збудований лише на 10%. Тому виведення з-під санкцій основних акторів газогону – це величезна поступка Німеччині.

Вочевидь Джо Байден та Ангела Меркель досягли принципових домовленостей: Вашингтон заплющує очі на запуск небезпечного не тільки для України, а й для всієї Європи, "Північного потоку-2" в обмін на цілу низку кроків з боку Берліну (детально про це ТСН.ua писав у статті "Берлін-Вашингтон-Москва: чому Байден та Меркель відвернулися від Зеленського" – Авт.).

Менш ніж за добу про "Північний потік-2" пише вже The Wall Street Journal. Мовляв, подробиці великої угоди Вашингтон та Берлін озвучать вже у середу, 21 липня. Видання зазначає, що у пошуку більш тісної взаємодії з європейськими союзниками (у боротьбі з Китаєм – Авт.), адміністрація Байдена, на відміну від Трампа, змінила свою позицію щодо російського газогону.

А видання Politico підтвердило те, про що неофіційно вже кілька тижнів говорять українські політики та дипломати. Адміністрація Байдена закликає Київ утриматися від публічної критики великої угоди між Вашингтоном та Берліном щодо "Північного потоку-2", бо це може завдати шкоди відносинам між Вашингтоном і Києвом. Ба більше, видання пише, що адміністрація Байдена закликала українців не обговорювати з Конгресом потенційні плани США і Німеччини щодо російського газогону.

"Офіційні особи США дали зрозуміти, що відмовилися від зупинки проєкту, відомого як "Північний потік - 2", і тепер намагаються стримати завдані збитки (Україні – Авт.), уклавши грандіозну угоду з Німеччиною", - зазначає Politico.

Де тут інтереси України? Під час перемовин Володимира Зеленського з Ангелою Меркель у Берліні на столі були різноманітні варіанти: від грошових компенсацій Україні (1,5 млрд євро щороку протягом 10 років, бо саме стільки Україна в середньому заробляє на транзиті російського газу до Європи) до безпекових гарантій із чіткою перспективою отримання ПДЧ і надання озброєння (зокрема з боку Німеччини).

Німецька сторона категорично відкинула будь-які українські пропозиції. Максимум, на що погодилася, - це 10-річний транзитний контракт, де Берлін виступить гарантом, що Росія його не порушить, та створення нового інвестиційного фонду щодо розвитку відновлювальної енергетики (зокрема водневої). Але Москва неодмінно порушить будь-які домовленості, бо це стиль управління кремлівської верхівки, вони так роблять постійно.

За тиждень після провального візиту Зеленського до Берліну, Reuters пише, що американсько-німецька угода щодо "Північного потоку-2" включатиме зобов’язання сторін інвестувати в енергетичний сектор України. Проте, будуть це державні чи приватні інвестиції, в якому об’ємі та на які цілі, поки що незрозуміло.

Видання Bloomberg пише, що Ангела Меркель начебто погодилася на ще одну велику поступку Україні в обмін на запуск "Північного потоку-2". У випадку зловмисних дій Росії (проте, що розуміється під такими діями, поки що невідомо) Німеччина на рівні ЄС має вжити заходів аж до санкцій на експорт російських енергоносіїв.

Як зазначає видання, крім цього Німеччина зобов’язується:

інвестувати $1 млрд у "зелений фонд" для переходу Україні на більш екологічні джерела енергії;

призначити енергетичного спецпредставника для підтримки двосторонніх проєктів і виділити на це $70 млн; 

домогтися від РФ продовження транзитної угоди з Україною ще на 10 років після 2024 року (коли закінчується строк дії чинного контракту).

Так, це зрада наших інтересів. Україні в цій ситуації треба не ображатися на Захід, демонструючи зневагу, а формувати регіональні союзи. Зокрема з Польщею. Показово, що в день візиту Меркель до Вашингтону, у суперечці між Польщею та Німеччиною (що тривала від 2016 року) щодо використання газогону OPAL (наземного продовження "Північного потоку-1") Суд ЄС став на сторону Варшави. Тепер "Газпром" може використовувати трубу лише на 50% потужності.

Це рішення, за словами експертів, матиме правові наслідки і для "Північного потоку-2". Тобто, для наземного його продовження  - трубопроводу EUGAL. А своїм рішенням Суд ЄС тільки довів, що порушувати регуляції Третього енергопакету не можна. "Газпром" має забезпечити доступ до труби третім компаніям. Тобто, якщо якась європейська компанія захоче закупити азербайджанський або туркменський газ, бо він виявиться дешевшим, оператор "Північного потоку-2" (тобто, "Газпром") має надати свої потужності. Інакше трубопровід буде заповнений лише на 50%.

Джерело